З приходом осені багато людей відчувають зниження емоційного фону: від легкого смутку і ностальгії за літом до зневіри і тяжкої печалі. У цього психологічного стану є ряд причин. Наприклад, зміна сезонів і зміна погодних умов викликають коливання гормонального фону. Восени зменшується кількість сонячного світла, яке впливає на вироблення "гормону щастя" серотоніну. Тому багато хто відчуває зниження життєвого тонусу.

 Осіння депресія - міф чи реальність?

• З настанням холодів наш організм переживає сильний стрес

• На його фоні іноді розвиваються психологічні розлади

• Одним із найсильніших розладів є осіння депресія

Теплі дні літа дарували нам гарний сонячний настрій, бажання багато гуляти на свіжому повітрі, позитивний лад у думках. А от з настанням холодної пори, за статистикою близько 80% населення страждає від розладу, що супроводжується тривалим погіршенням настрою, апатією, негативними думками та загальним занепадом сил. Усі ці симптоми ми звикли називати так званою осінньою депресією - період, коли пригнічений настрій переважає над піднесеним.

Психологи уже давно зауважили залежність поганого настрою і депресію від пори року. 

Поняття “депресія” у нашому суспільстві втратило своє істинне значення. Депресія - це важке клінічне захворювання, яке можна подолати лише за допомогою фахівця. 

Зазвичай те, що ми відчуваємо в цей холодний сезон є хандрою чи осінньою нудьгою. Коротший сонячний день та різке похолодання змушує організм пройти неабиякий стрес. 

Симптоми

Проте, психологиня Світлана Богатирьова розповідає, що осіння депресія все ж існує. Експерт поділилась із vsim.ua симптомами, які вказують на появу цього психологічного розладу.

• Депресія зазвичай проявляється поганим настроєм, який триває уже понад 2 тижні. Також до симптомів варто віднести втрату інтересу до буденних речей. До прикладу, навіть така звичайна дія як почистити зуби стає для вас в тягар. Хвилини розпачу та відчаю накривають вас із головою, ви вважаєте себе безпорадним та нікому непотрібним. Важливим “дзвіночком” сезонної депресії є і нестримне бажання солодкого. Цукерка зранку, шматок торту в обід та дуже солодкий чай ввечері. І вам цього мало. Як результат - зайві сантиметри на стегнах та плюс кілька кілограм на вагах. До речі, депресія може повпливати і протилежно. Симптомом розладу є і повна відсутність апетиту.

Також, лікарі Міністерства охорони здоров’я виділяють такі симптоми:

• пригнічення

• зменшення життєвої енергії

• тривожність

• низька концентрація

• відчуття провини

• думки про самогубство

Як подолати

Вийти із депресії, за словами експерта,  можна і самому. 

• Звісно, якщо розлад уже пустив своє коріння глибоко, найкращий варіант - звернутись до спеціаліста. Він випише вам необхідну терапію та лікування. 

Та якщо депресія не є “запущеною”, і ваш розлад більше нагадує осінню хандру, то спробуйте:

• більше перебувати на сонці, особливо в обідню пору

• приділяйте час фізичним навантаженням. Заняття йогою, плаванням, танцям тощо не лише допоможуть покинути негативні думки. Спорт загартує ваше тіло. 

• частіше зустрічайтесь із друзями. Позитивні емоції підуть лише на користь психічному здоров’ю.

• займайтеся улюбленою справою. Заново закохайтесь у своє хобі. Якщо його немає - саме час відшукати заняття для душі

• Практикуйте вправи для релаксації та зниження стресу. Якщо це караоке - заглядайте туди частіше. Якщо це медитація - вставайте на півгодини раніше та практикуйте.

https://vsim-ua.cdn.ampproject.org/v/s/vsim.ua/Zdorovya/amp/osinnya-depresiya---mif-chi-realnist-11136023.html?usqp=mq331AQFKAGwASA%3D&amp_js_v=0.1#aoh=16036255724193&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&amp_tf=%D0%A1%20%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%20%251%24s&ampshare=https%3A%2F%2Fvsim.ua%2FZdorovya%2Famp%2Fosinnya-depresiya---mif-chi-realnist-11136023.html%23aoh%3D16036255724193%26referrer%3Dhttps%253A%252F%252Fwww.google.com%26amp_tf%3D%25D0%25A1%2520%25D1%2581%25D0%25B0%25D0%25B9%25D1%2582%25D0%25B0%2520%25251%2524s

У дітей, як і в дорослих, бувають світлі й похмурі дні. Але в деяких із них похмурих днів більше і сприймаються вони ними серйозніше. Діти, які часто і протягом тривалого часу перебувають у поганому настрої, схильні до ризику розвитку депресії. Якщо ви бачите в дитини ознаки депресії, дуже важливо своєчасно їй допомогти.

 Осіння депресія у дітей: як її виявити і чим допомогти дитині

Більшість з нас вважають, що до осінньої депресії схильні дорослі, але іноді від неї страждають і діти.

У різному віці депресія проявляється по-різному, тому важливо знати симптоми, властиві кожній групі малюків.

1. Найменші можуть почати вередувати під час їжі, відмовлятися від багатьох продуктів, повільно набирати вагу (приріст ваги дитини до року), відрізнятися загальмованою реакцією.

2. Дошкільнята стають сумними і тихими, у них з’являється «стареча» хода, слабко проявляється міміка.

3. Учні молодших класів стають сумними, мовчазними, байдужими до ігор, до шкільних занять, не бажають спілкуватися з однолітками.

4. Найвірніша ознака депресії у старшокласника – зниження інтересу до всього що відбувається, плаксивість і навіть агресія. У школяра може проявитися погіршення пам’яті, загальмована реакція на нову інформацію, небажання активно рухатися і що-небудь робити.

Якщо сезонну депресію не розпізнавати вчасно, вона може перейти в хронічну. Про те, що коїться в душі у дитини, батьки повинні дізнатися вчасно і постаратися допомогти.

Діяти необхідно, якщо ви помітили у дитини один з перерахованих нижче ознак депресії:

• втрата апетиту, скарги на нудьгу, відсутність активності;

• занижена самооцінка, відсутність інтересу до улюблених занять;

• невпевненість у собі, безпричинне відчуття провини, тривоги, безнадії;

• часті невмотивовані напади агресії, плаксивості, дратівливості, проблеми зі сном;

• втрата інтересу до друзів, відмова або ухилення від спілкування з оточуючими;

• постійні скарги на погіршення самопочуття, часті розмови про хвороби і смерті.

• повний спокій дитини в тих ситуаціях, коли він однозначно повинен проявити позитивні чи негативні емоції.

Як допомогти дитині

Не варто чекати, що осіння депресія пройде з першим снігом. Це відбувається далеко не завжди, а впоратися з хронічною формою буде набагато складніше.

Найкраще проконсультуватися з психологом, який допоможе визначити причину хандри і підкаже спосіб, як з нею боротися. Зараз для цього розроблена маса різноманітних методик: арт-терапія, кольоротерапія, акватерапія, лікування за допомогою тварин або ігор, вітамінні добавки, антидепресанти.

Хоча головним, звичайно, залишається батьківська увага та любов.

Якщо ви не помічаєте у своєї дитини ознак депресії, докладайте всіх зусиль, щоб вона і не виникла. Більше спілкуйтеся з сином або донькою, гуляйте разом, грайтеся, відвідуйте екскурсії – і тоді вашу сім’ю точно не торкнеться осінній смуток!

Джерело https://lesechko.wordpress.com/2017/10/11/%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F-%D1%83-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%8F%D0%BA-%D1%97%D1%97-%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D1%96/

У цьому тесті зібрані поради про те, як уникнути осінньої депресії. А чи є вона у вас? Перевірте.

Тест-гра: чи загрожує вам осіння депресія

https://gylyajpole.city/play/test/17801/test-gra-chi-zagrozhue-vam-osinnya-depresiya

Більшість учнів переживають перехід із початкової школи до основної як важливий крок у своєму житті.

 

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

 ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

— Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

— Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

— Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

— Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

— Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

— Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

— Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

— Забезпечуйте систематичне повторення.

— Уникайте перевантаження дітей.

— Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.

http://kgsm1.kiev.ua/to_teachers/

П’ятикласники дуже активні, багато хочуть зробити, але мало що вміють. Тому необхідно підтримувати їх ініціативність, допомагати у справах.

 Поради батькам учнів 5-х класів

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?» Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся, наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень - вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливих зусиль прикладайте для того, щоб підтримувати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникати великих змін чи порушень у домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

http://rusaniv-nvk.edukit.kiev.ua/batjkam/poradi_batjkam_uchniv_5-h_klasiv/

Упродовж усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватись до різних ситуацій. Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня.

 Адаптація  — це процес пристосування індивіда до вимог нового середовища, умов життя та діяльності. 

Її результат — пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності індивіда.

Період адаптації

Протягом адаптаційного періоду (I семестр навчання) в учнів повинне сформуватися так зване “почуття дорослості”, що проявляється в новій особистісній позиції:

• стосовно навчальної діяльності;

• стосовно однокласників;

• у новому відношення до внутрішнього світу.

Адаптація дитини до навчання в школі відбувається не одразу. Це довготривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням усіх систем організму. 

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

 

Будь-які зміни в житті дитини — це стрес. Вони не обов’язково пов’язані з чимось поганим, проте це завжди адаптація. І саме від батьків залежатиме, як швидко і з якими емоціями дитина сприйме свій новий статус школяра. Тож віддаючи дитину в перший клас, батьки мають розуміти, що їхня підтримка та підготовка вкрай необхідні. І що від цього залежатиме адаптація маленького учня.

                   Поради для батьків.

Звісно, велику роль у тому, як швидко дитина звикне до школи, відіграють і батьки. Втім, вони далеко не завжди точно знають, як варто діяти. У такому разі вчителю варто з самого початку, ще на перших зборах, звернути увагу батьків на проблеми, які можуть виникнути у майбутньому. Також додатково варто розробити пам’ятку, до якої батьки можуть звертатися у складних ситуаціях.;

1. Пояснити дитині, для чого вона має ходити у школу, розповідати про неї.

2. Встановити режим дня.

3. Розказати дитині, що вона завжди може звернутися до вчителя з запитанням.

4. Пояснити, що у школі існують правила, яким варто слідувати.

5. Сформувати правильну самооцінку.

6. Розвивати комунікабельність.

7. Розвивати та підтримувати бажання вчитися.

8. Слухати дитину, давати поради.

9. Взаємодіяти зі вчителем та психологом

Виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими. І цих невідомих  щодень стає дедалі  більше. Однак ми маємо надію, що єдністю зусиль  вчителів, батьків і психологів допоможемо дитині успішно адаптуватися до нових “шкільних” умов, і слово “школа” буде викликати у неї тільки радість.