Дії, коли людина постійно відволікається на свій смартфон, майже не випускає його з рук та машинально переглядає одні й ті самі пости в своїй стрічці новин, психологи називають фабінгом.

 

Сьогодні ми навіть не уявляємо свого життя без смартфона. Уранці прокидаємось від будильника на гаджеті, спілкуємось, завжди знаємо останні новини, погоду, живемо «онлайн життям», часто за рахунок звичайного. Звісно ж, винний у цьому не наш улюблений смартфон, а унікальні можливості сучасних технологій та послаблений самоконтроль. Навряд чи хто замислюється, скільки реального часу проходить повз нас, поки ми залипаємо у гаджеті.

                         Чому люди фаблять? 

Люди прагнуть новинок. Ці новинки дає їм інтернет. Ми натискаємо на одне посилання, потім на інше, і так по колу. Коли люди публікують твіт чи пост, одразу отримують реакції у вигляді коментарів чи лайків. Це змушує їх почуватися потрібними настільки, наче весь світ чекає на їхній допис.

Психологи називають це петлею зворотного зв’язку в інтернеті. Що цікаво, вона використовує ту саму систему винагород у мозку, що й кохання чи дружба. Тому люди витрачають час на смартфон та інтернет, а водночас дають собі виправдання – багатозадачність. Ми переконуємо себе, що можемо бути ефективні одночасно в кількох місцях завдяки онлайну. Але це не так. Дослідники з’ясували, що люди неспроможні займатися кількома справами одночасно. Наприклад, під час розмови ми поглядаємо на телефон. У такому стані ми можемо почути слова співрозмовника, але не можемо обробити слова й невербальні сигнали з такою швидкістю, як належить. Мозок людини не може зосередитися на чомусь, роблячи одночасно інше, каже нейронауковець Ерл Міллер. Це наче постійне перемикання вперед і назад, яке забирає багато енергії та часу та спотворює відчуття цінності справжнього контакту з друзями. Коли ми сидимо на цифровому ланцюзі, то не присутні повноцінно ані у віртуальному, ані в справжньому житті, каже викладачка МТІ, докторка Шеррі Теркл. До того ж люди це помічають, а тому не відкриваються нам. Це знижує рівень емпатії та зв’язків між співрозмовниками. Є дослідження, яке виявило, що рівень емпатії в студентів вищих навчальних закладів з 1979 до 2009 року зменшився на 40%. А це найбільше падіння з 2000 року. Віртуальні технології вже досить давно стали частиною життя сучасної людини. Практично будь-яка діяльність праці і відпочинку пов’язана з віртуальністю. Обмеження, спричинені пандемією, різко змістили баланс у бік віртуальності, тому нам доводиться адаптуватися до цих змін. Ми змушені поєднувати онлайн- та офлайн-процеси, щоб бути ефективними, не випадати з робочих і соціальних процесів. Темп і вимоги сучасного суспільства змушують нас практично постійно перебувати в онлайн-просторі. Це створює напругу, яка може проявлятися й у вигляді фабінгу. Наша психіка обробляє величезні обсяги інформації, проте одночасно повноцінно перебувати в кількох процесах не вдасться. Це пов’язано з функцією уваги, тобто з довільним перемиканням психічної діяльності на те, що ми вважаємо важливим. Тож решта стає другорядним, і в інших процесах ми можемо бути присутніми лише поверхово. Тому людина, яка постійно відволікається в бесіді на смартфон, автоматично стає неуважною до співрозмовника. Так, вона може перемикатися назад, але в будь-якому разі втрачається якість комунікації. Постійне відволікання на гаджети також викликає певні емоції в співрозмовника (наприклад, образу, роздратування), через що страждає міжособистісний компонент контакту. Загальна рекомендація може бути одна: розібратися зі своєю тривогою, тому що фабінг – це передусім нав’язливе відпрацювання напруги. Для початку людям, які фаблять, можна порекомендувати помічати й надавати цінність тим людям, які зараз поруч із ними, незважаючи на те, якої терміновості й важливості контент на екрані.

https://www.the-village.com.ua/village/business/business-ethics/310101-fabing 

«Залиш у спокої свій мобільний телефон, давай поговоримо!» – якщо ви часто чуєте цю фразу від рідних, друзів та колег, то психологічний термін “фабінг” стосується саме вас

 «Вчені стверджують, що мобільний телефон викликає залежність, яка за своєю силою перевищує залежність від паління або комп’ютера. Це заважає досягати життєвих цілей, змушує нудьгувати без гаджета, робить людину ледачою, а її єдиним сенсом життя — використання телефону».

Перевірте себе, щоб дізнатися чи залежний ти від телефону?

• якщо ви навіть під час їжі не можете відірватися від свого телефону;

• якщо не ховаєте гаджет у сумку або кишеню навіть на прогулянці, коли кудись йдете, під час ходьби;

• якщо ви миттєво реагуєте на будь-яке звукове сповіщення попри усі зовнішні обставини (бесіду, кермування, тренування тощо);

• якщо навіть на відпочинку ви більше часу проводите у смартфоні;

• загалом тривожитеся через страх пропустити щось у новинній стрічці;

• можете гортати те, що вже бачили в мережі;

• не хочете зупинятися та відчуваєте бажання ще більше часу проводити у своєму гаджеті.

http://supportme.org.ua/teenage/phubbing

Всі ми родом із дитинства – в цей час формується наше сприйняття світу, погляди і страхи. А розвиток особистості напряму залежить від спілкування та відносин з рідними. Батьки – безсумнівний авторитет для дитини, який має бути запорукою захисту і джерелом любові.

 

Мова йде про фрази, які батьки часто використовують під час діалогу з дітьми. Вони вже встигли врости у нашу модель спілкування, як щось звичне і побутове.

  ЯК НЕ ЗАШКОДИТИ ДІТЯМ ТОКСИЧНИМИ ФРАЗАМИ БАТЬКІВ

Виховання — це непроста справа, тому дорікати батькам у «неідеальності» недоречно. Перетнути межу між помилками у вихованні  дуже просто. Тому ми хочемо розповісти про вживання токсичних фраз батьками, які шкодять психіці дитини і залишаються тягарем на усе життя.

Люби мене — бійся мене!

Батьки здатні до емоційних атак у несподіваній формі: суворості, турботі, боротьбі із істериками. Діти в таких родинах можуть за звуком кинутих ключів чи крокам зрозуміти, у якому настрої повернувся із роботи тато. Дитина почувається у небезпеці, її сповнює зтурбованість, бо вона не розуміє, чого можна очікувати від батьків.

Мої проблеми — твої проблеми!

При таких взаєминах батьки можуть частково або повністю перекладати відповідальність на дитину: «Це через тебе тато так поводиться!». Так поступово дитина стає постійним учасником сімейних драм: вона вислуховує всі подробиці, проблеми, негаразди, нарощуючи тягар відповідальності за те, де вона не здатна допомогти, бо її думка, на жаль, нікого не цікавить.

Будь кращим за всіх!

Батьки-нарциси вимагають від своїх дітей НАЙкращих результатів, НАЙвищих оцінок, НАЙкрасивіших малюнків. Водночас вони не забувають нагадувати, що без цих досягнень дитина «не така». А перемоги і нагороди сприймають як звичайну річ. Подорослішавши, така дитина так і залишатиметься із відчуттям, що не стала для батьків «такою, як треба».

Розкажи мені все! 

Батьки завжди вимагають від дитини відвертості, часто звинувачуючи дитину, а потім усе, про що вони дізнаються, вони використовують проти своєї ж дитини. Відбувається це двома шляхами.

1. Подробиці особистого життя доньки чи сина вони розповідають іншим родичам, своїм друзям, просто знайомим під час розмов.

2. Батьки отримують ще один привід для докору: «Якщо ж ти така хороша, чого ж тоді в  тебе не має  друзів?».

Ти — поганий. Таким і залишайся!

 Батьки  зосереджують увагу на невдачах та недоліках дитини. Часто використовують слова стосовно зовнішності: «Куди ти це одягла? Це для струнких дівчат. Зніми!», «Що? Худнути вирішила? Годі займатися дурницями!».

Кожна спроба дитини впоратися із комплексами буде зруйнована батьками.

Ти недостатньо хороший!

 Батьки очікують від своєї дитину успіху. Водночас усі спроби та результати ігнорують. «Та куди тобі генерувати власні ідеї?! Ти ж нічого не вмієш!». Така настанова, що «Ти недостатньо…» залишається у дитині назавжди.

Роби, як я кажу, не вийде — винен ти!

Батьки-нарциси часто активно планують життя дитини. Вони вирішують, що їй робити, як чинити, що сказати. За наслідки повністю відповідає «виконавець».  

«Несуттєво, чиє рішення — твоє чи моє — правильне. Головне — щоб не твоє!».

Іди геть! Ні, не залишай мене!

Батьки всіма силами намагаються затримати дитину біля себе. Вони можуть інколи дорікати квадратними метрами, не відпускати дитину з-під свого контролю,  хочуть, щоб дитина постійно перебувала поруч, поводилася тихо і спокійно.

Приймай допомогу — плати за допомогу!

Батьки пропонують певну допомогу. Якщо відмовишся, образяться. Тому дитина приймає допомогу. Але батьки починають вимагати плату і таким чином діти постійно залишаються заручником власних батьків.

Довіряй мені все!

Власний простір? Особисте життя? Батьки обов’язково мають знати все!

Можливо, у якихось ситуаціях ви помітили схожість із поведінкою власних батьків… Головне — зараз ви все можете виправити та не припускатися тих самих помилок зі своїми дітьми.

https://www.4mamas-club.com/porady/toksichni-batki-xto-voni-yak-voni-rujnuyut-zhittya-dityam-ne-usvidomlyuyuchi-cogo/

Всесвітній день здоров’я відзначається щорічно 7 квітня в день створення в 1948 році Всесвітньої організації охорони здоров’я. Уже тоді глобальною ідеєю заходу була пропаганда здорового способу життя. ВООЗ підходить до цього питання з широких соціальних позицій: здоров’я – не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів, а стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя.

 

Не можна не відзначити зростаючий останнім часом інтерес до здорового способу життя. Рано чи пізно починаєш замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається на здоров'ї. І добре, якщо це станеться рано ... Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, турбота про своє здоров'я повинна бути способом життя. Здоровим способом життя. Пропоную Вашій увазі 7 найважливіших правил здорового способу життя.

 Сім правил здорового способу життя

Сьогодні чимало людей ведуть мову про здоровий спосіб життя, хоча не всі добре розуміють основну суть цього поняття і зводять його до відмови від шкідливих звичок чи занять спортом, що, безперечно, теж суттєво впливає на наше здоров’я.

Насправді ж, здоровий спосіб життя – це набагато глибше поняття, це стиль життя і мислення. Для кожної людини – це щось особливе. Саме думки людини становлять основи здорового способу життя.

Спосіб життя – це не лише характер людської поведінки, яка позитивно чи негативно впливає на здоров’я. Сам характер поведінки зумовлений фізичним та культурним середовищем, вихованням, матеріальними можливостями. На формування способу життя впливають стереотипи стосунків між людьми, їхній життєвий досвід і соціальні умови та середовище.

Саме поняття «здоровий спосіб життя» з’явилося не дуже давно, але дотримуватися його принципів намагалися віддавна. Ще в середньовіччі, а можливо, й раніше люди знали основи здорового способу життя, хоча мотивація у них була зовсім іншою, ніж тепер у нас.

Пропонуємо вам,«Сім правил здорового способу життя», хоча добре розуміємо, що не все написане в них, в міру певних обставин, зможете виконувати, однак деякі поради все таки варто використати.

ПРАВИЛО № 1

Найважливіше при здоровому способі життя - це харчування. Правильне харчування! Більше фруктів і овочів, продуктів, наповнених корисними для нашого організму речовинами. Ніяких гамбургерів, чіпсів та іншої гидоти.

Як говорив сам Гіппократ, їжа повинна бути нашими ліками, а не ліки їжею. В ідеалі, звичайно, потрібно відмовитися від шкідливої їжі назавжди, але ... Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішої, коли її так хочеться з’їсти? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що користі організмові не принесе, але відмовитися не можеш. 

ПРАВИЛО № 2

Активність, активність і ще раз активність! Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно! І все-таки, навіть якщо на спорт часу немає, то піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, гімнастику ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими. Від серцево-судинних та інших серйозних захворювань потрібно йти або навіть тікати. У прямому сенсі слова. Рухайтеся назустріч міцному здоров'ю і довголіттю! 

ПРАВИЛО № 3

Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний зі шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше - наркоманія. Правда, дехто вважає, що невеличку дозу спиртного під час якоїсь святкової гостини можна собі дозволити, однак прихильники здорового способу життя не підтримують цієї думки. Вони переконані, що і так званого поміркованого вживання алкоголю потрібно уникати, оскільки навіть невеликі дози негативно впливають на організм, нищать здорові клітини, особливо головного мозку. Щодо куріння і наркотиків, то про них не може бути й мови.

ПРАВИЛО № 4

Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня. Правильне харчування, фізична активність і відсутність шкідливих звичок при здоровому способі життя - це вже, звичайно, чимало, але ще не все. При здоровому способі життя обов'язково повинен бути правильний розпорядок дня.

Що означає правильний розпорядок дня? Це, передусім нормальний (восьми, хоча б семи годинний) здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягати і прокидатися в один і той же час, незалежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що виспалися. Чому важливо висипатися? Хоча б, тому що існує прямий зв'язок між недосипанням і появою якоїсь недуги, зокрема виснаження нервової системи, що призводить до інших захворювань.

ПРАВИЛО № 5

Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій. Не зациклюйтеся на невдачах і недоліках. Не переживайте і тоді, коли зробили щось чи сказали не так - усе можна поправити. Ніколи не впадайте у смуток, пригніченість і особливо – в розпач, безнадію, адже це тяжкий гріх. 

ПРАВИЛО № 6

Здоровий спосіб життя - це дбайливе ставлення до себе. Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять спортом, на прогулянці чи навіть під час виконання якоїсь праці потрібно робити це зосереджено, із задоволенням, не думаючи про щось негативне. Завжди намагайтеся ходити прямо, з піднятою головою, дихайте глибоко, вдихаючи повітря через ніс і видихаючи ротом. Спробуйте побачити і відчути красу навколишньої природи, бадьорість і свіжість ранкової прохолоди чи таємничість вечірньої пори. 

ПРАВИЛО № 7

Вести здоровий спосіб життя краще не самому, а в якомусь товаристві (сім’я, друзі, сусіди, співпрацівники). В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі, хто оточує вас, дотримувалися такої ж життєвої позиції - разом веселіше і є дух суперництва.Уявіть, що всі вони ведуть здоровий спосіб життя, всі в чудовому настрої, бажають один одному тільки добра.Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, це має бути способом життя! Здоровим способом життя. Краще вже бігати на свіжому повітрі, ніж по лікарях!

http://www.tze.org.ua/gazeta

Зараз дуже багато пишуть і говорять про професійне вигорання. Проте, люди виснажуються не тільки від роботи, але й від виконання батьківських обов’язків.

 

Найчастіше дорослі самі не розуміють, чому дитина починає їх дратувати. Вони зриваються і кричать на дітей, а потім звертаються по допомогу до психологів з численними запитаннями, як припинити потік своєї агресії. Адже чим менша дитина, тим серйозніше можуть бути наслідки для її емоційного здоров’я. Адже маленькі діти сприймають негативні емоції батьків, як «вони мене не люблять і ніколи не зможуть полюбити».

 Емоційне вигорання батьків 

Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе емоційно і фізично виснаженою.

Про батьківське вигоранні як і раніше говорять рідше, ніж про професійне, але воно, безумовно, існує. Найчастіше батьки самі не розуміють, чому дитина раптом починає їх дратувати і злити. Вони зриваються і кричать на неї, а потім намагаються знайти відповіді, як цього уникнути. І, незважаючи на те, що більшість дорослих усвідомлюють, що подібні дії помилкові, ситуація може повторюватися знову і знову. І чим менша дитина, тим серйознішими можуть бути наслідки для її емоційного здоров'я.

Багато хто вважає, що до емоційного вигорання схильні тільки жінки, проте це не так. Ця недуга проявляється також у татусів, бабусь, дідусів, однак у матерів вона дійсно зустрічається частіше.

 ХТО НАЙЧАСТІШЕ СТРАЖДАЄ від синдрому емоційного вигорання:

- батьки, які мають двох і більше дітей віком до п'яти років;

- батьки дитини, яка часто хворіє, має важко виліковне або невиліковне захворювання;

- матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють з дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизадачності;

- єдині батьки в неповних сім'ях;

- батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;

- батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.

ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ близькі можуть розпізнати емоційне вигорання у батьків:

- Людина все рідше буває в хорошому настрої, постійно дратується.

- Людина втрачає цікавість до самої себе і власних потреб: перестає стежити за зовнішнім виглядом, забуває про розваги. Не виникає бажання зайнятися чимось, крім турботи про дитину.

- Не відчуває бажання взаємодіяти з іншими людьми: поступово коло спілкування звужується, не хоче розмовляти і бачитися навіть з найближчими.

- Може неадекватно реагувати на прості зауваження і робити серйозні заяви: наприклад, погрожувати розлученням або виганяти всіх з дому.

- Може несподівано розплакатися або впасти в істерику.

 ЯК ВПОРАТИСЬ із емоційним вигоранням? 

✅ Визнайте проблему, не лякайтеся її і не бійтеся бути «недосконалими батьками». Важливо зрозуміти, що ви не справляєтеся і що нічого страшного в цьому немає.

✅ Не звинувачуйте себе та інших. Подібна ситуація може статися будь з ким і будь коли.

✅ Навчіться просити про допомогу

Попросіть близьких допомогти вам з дитиною, зніміть з себе хоча б частину щоденного навантаження. Просіть надати вам будь-яку посильну допомогу: виконати домашні справи, дати гроші в борг. Особливо актуально це в тому випадку, якщо ви - єдиний батько/мати в родині.

✅ Позбавляйтеся від почуття провини за власні задоволення.

Діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви відчуваєте себе радісними, щасливими, такими, що відпочили, то такий же душевний підйом будуть відчувати і ваші діти.

✅ Спробуйте виспатися - іноді хороший сон може все поставити на свої місця.

✅ Шукайте внутрішній ресурс

✅ Зверніться до фахівця. Іноді вистачає однієї-двох зустрічей із психологом, психотерапевтом або лікарем аби все «стало на свої місця». Разом ви зможете знайти додаткові ресурси, підтримку та скласти план роботи для подолання проблеми.

#Центр_Флоренс #Здорове_покоління #вигорання

За матеріалами сайтів https://childdevelop.com.ua, https://snob.ru, https://mel.fm