У колі багатьох дослідників і практиків подолання шкільного булінгу точаться суперечки навколо проблеми виявлення різниці між агресивним знущанням та грайливим стьобом, який так часто притаманний і дітям і дорослим. В кожної людини є свої, індивідуальні рівні сприйняття гумору чи здатності до кепкування, тому питання не таке просте, як здається.

 

Як відрізнити булінг від конфлікту?

Для булінгу (цькування) характерно:

• Системність, тривалість дій.

• Чітко визначені ролі – агресор та постраждалий.

• Чітко визначена мета – завдання шкоди та приниження.

• Нерівність сил.

Поодинокі випадки, без бажання заподіяти шкоду, не будуть вважати булінгом. Також не буде цькуванням одноразовий неповторюваний акт. Кожен має право на вільне вираження думок, тому під дію Закону це теж не підпадає. Наприклад, під час змагань один учень завдав фізичного ушкодження іншому шляхом удару м’ячем у спину. Булінгом це не буде, адже ситуація була випадковою. Чи так само під час ігор, коли одна дитина штовхнула іншу, не бажаючи заподіяти шкоду.

У кожному випадку потрібно проаналізувати ролі сторін, мету їх дій та наслідки. Булінг спрямований на приниження жертви. На сьогодні вже є судова практика, коли винних притягнули до відповідальності. До одного із кривдників застосували громадські роботи, а не штраф, в якості стягнення.

https://demydivka.rayon.in.ua/news/145040-manevichanam-rozpovili-pro-te-iak-vidrizniti-buling-vid-inshih-vidiv-konfliktiv